Вибори у Кривому Розі: нотатки очевидця

 

 

vibir-2016

Як відомо, 27 березня 2016 року відбулися позачергові вибори міського голови м. Кривий Ріг.

Мені пощастило на них бути спостерігачем від Громадянської мережі «ОПОРА». Сказати, що я розчарований цими виборами – нічого не сказати. Це були дуже сумні вибори, результат яких вже заздалегідь став відомим.

З одного боку, політтехнологи чинного мера Юрія Вілкула спрацювали на «п’ять з плюсом». Подейкують, що «господар міста» найняв російських спеціалістів для ведення власної виборчої кампанії. З іншого боку, т.зв. «демократичні сили» злили перемогу опонентові, подібне ми вже мали змогу спостерігати під час виборів до Верховної Ради України 2012 року, позачергових місцевих виборів різного рівня у 2013 р. (у кількох регіонах країни).

Дійсно викликає захоплення, з якою завзятістю боролися демократи за перевибори та як легко погодилися програти. Я мав нагоду спостерігати за кампанією протягом двох останніх днів, але і цього достатньо, щоб зрозуміти: ніхто з суперників Юрія Вілкула не докладав достатньо зусиль для перемоги. По-перше, слід зауважити, що «Об’єднання «Самопоміч», яке з об’єктивних причин не змогло висунути минулорічного «майже переможця» Юрія Милобога, зробило ставку не на найкращого кандидата. Екс-комбат полку «Донбас» Семен Семенченко не лідер громадської думки та не «борець проти мафії регіоналів» (як про це стверджували його однопартійці) та мав примарні шанси здобути гарний результат. Самопоміч має двох народних депутатів, які народилися у Кривому Розі та могли б потрапити у другий тур цих виборів, адже не мають негативної репутації – це Альона Бабак та Олександр Данченко. Також є 4 депутати обласної ради, які проживають у Кривому Розі. Втім, всі ці шестеро політиків не достатньо революційні та не дуже відомі.


h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt2ZYSIdS6WmI2PMIQbJ740Zg00S5FyHYc5MCNOQcNGfeAMRTWYIrPRwW2h57m-nm98


По-друге, Політична партія «УКРОП» також не змогла набрати тут значної кількості голосів, висунувши куратора батальйону «Кривбас», депутата Криворізької міської ради Миколу Колесника. Його лозунг «Кривий Ріг обирає майбутнє» не був підкріплений конкретними діями. Та цей кандидат не дуже був схожий на «реформатора», здатного забезпечити для міста яскраве майбутнє. Навіть мітинги за участі міського голови Дніпра Бориса Філатова та народних депутатів від партії «УКРОП» на підтримку Колесника не допомогли. Кандидат набрав набагато менше голосів, ніж 25 жовтня 2015 року, також балотуючись на посаду міського голови. Варто зазначити, що УКРОП не захотів залучити кандидатів від партнерської партії «Відродження» (минулого року це був відомий місцевий політик Костянтин Карамніц), щоб ті відтягнули частину голосів Юрія Вілкула. Втім, цього разу це навряд би допомогло. Слід було домовлятись про (само) висування з кимось з колишніх «отців міста» з-посеред Партії регіонів. Такий кандидат міг би забрати до 15% голосів виборців, тим самим створюючи вірогідність другого туру виборів.


h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt0yQn5MGWpc9aiZnyaZHgU-Tin6y4FRp1O1g5SX4SpchalSITSBA3cShjaVyaUHJ2c


Успішними ці вибори можна назвати для іншої кандидатки на посаду міського голови – представниці політичної партії «Сила людей» Світлани Сови. На мою думку, це ідеальний кандидат від демократичних сил. По-перше, вона місцева та є депутатом Криворізької міської ради. По-друге, має досить позитивну репутацію та не була замішана у будь-яких скандалах. По-третє, вона представляє активну частину громадського сектору, той таки «креативний клас». Проте кандидатка стикнулася з проблемою нестачі ресурсів (вона спромоглася поставити лише один білборд у місті) та браком впізнаваності (мало хто про неї чув). Тим не менше, їй вдалося набрати майже у півтора рази більше голосів, ніж минулого року (11,4 тис. проти 8,4 тис.). Та складається враження, що «Сила людей» і надалі нарощуватиме собі кількість прихильників серед криворожців.


 

h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt3nTh5yhbFKBpiOXorj9-xpDsZ4sx6il6AB601dIDKwHYKyusZ0lol4tSHzrAXRztc

На фото: кандидатка на посаду міського голови Світлана Сова поруч з експертом Інституту політичної освіти та одним з лідерів політичної партії “Сила Людей” Олександром Солонтаєм. Джерело: фейсбук Олександра Солонтая.


Також варто зауважити, що ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка не висувала своїх кандидатів. Це пов’язано з тим, що обрані минулого року депутати від цих партій у міській раді стали тушками Вілкула, тому довелося ліквідувати місцеві осередки вказаних політсил. Але є одне але. Ці дві партії, як і «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» (які теж нікого не висунули) не заявляли про підтримку певних кандидатів на посаду міського голови Кривого Рога. Тож, склалося враження, що позачергові вибори – це ініціатива виключно Самопомочі з УКРОПом за принципом «самі кашу заварили – самі її і розсьорбуйте». До речі, Народний фронт та Самопоміч мали свого представника у кожній з 293 дільничній комісії міста. Радикальна партія та ВО «Батьківщина» – жодного.

Що ж стосується самого переможця, то Юрій Вілкул збільшив кількість своїх виборців з 88,345 голосів до майже 200 тис. голосів. Складові перемоги можна розкласти на декілька частин.
1) Юрій Вілкул вийшов зі складу політичної партії «Опозиційний блок» та зареєструвався самовисуванцем, тим самим розширюючи свою електоральну базу. Загальновідомо, що у будь-якому місті майже половина виборців ладна голосувати за незалежного кандидата, який не прив’язаний до жодної політичної партії, а займається виключно вирішенням проблем свого округу. Тобто кандидат цим кроком додав протипартійних скептиків до виборців «Опозиційного блоку» (яких було максимум 51%).

2) Верховна Рада України, ухваливши Закон «Про позачергові вибори Криворізького міського голови» 23 грудня 2015 р. у зв’язку з масовими фальсифікаціями, де-факто залишила Юрія Вілкула мером міста та не покарала винних, даючи йому змогу якісно підготуватися до перевиборів. До слова, це перший подібний випадок в історії України, коли міський голова не відсторонений у зв’язку з призначенням позачергових виборів, а продовжує працювати.

3) Для своєї перемоги батько колишнього губернатора області використав шалений адміністративний ресурс, але не він мав вирішальне значення. Спершу рішенням міської ради було надано матеріальну підтримку пенсіонерам у розмірі 500 грн. (160 тис. осіб). Таке рішення обійшлося у 80 млн. грн. У день виборів штаб кандидата мобілізував усіх пенсіонерів та бюджетників. Централізовано до кожної виборчої підвозилися мікроавтобусами люди похилого віку, безхатченки, цигани, соціально незахищені верстви населення. Траплялися пенсіонери, які не голосували з часів Радянського Союзу та не проголосували б зараз, якби їм не допомогли. На окремих дільницях міста здійснювався підкуп виборців за 200 чи 500 грн. Наразі поліція Кривого Рога розслідує ці порушення (здебільшого їх фіксували представники ГМ “ОПОРА”), проте це вже не вплине на результат виборів.

4) Криворіжці не побачили серед хедлайнерів кампанії «свого» кандидата, того, хто був би їм зрозумілим і близьким. Тому проголосували за першого ліпшого, під керівництвом якого місто ніби то «стабільно» жило. Завдяки цьому також багато бюлетенів було зіпсовано, адже це “вибору без вибору”.

5) Штабом Вілкула за допомогою технологій військової пропаганди, застосування яких аморально та часто незаконно, було прищеплено думку містянам, що Юрій Вілкул захистить місто від революцій, громадянської війни тощо. Вкидалася інформація про те, що «так звані патріоти» збираються організувати Третій Майдан у Кривому Розі.


h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt0L5x29EZzEmasr_9iaFTgkCkyVkVKluQcyBDw_iRJU1lDeujBAF3ljRo8sYtuxzAU

h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt0u6kWxPf6ccZG8B6Qs-GGvKkqwo0_nWP194dp68DZkVwNk7CygzBotMYnnJlGxh7s


На додачу до цього по всьому висіли білборди з зображенням квітучого містечка у Мурманській області Російської Федерації з одного боку та з зображенням албанських протестувальників з коктейлями Молотова з іншого боку. Ці борди продовжили висіти і в день виборів, адже вони не є прямою агітацією (голосувати «за» або «проти» певного кандидата не закликають).

Мабуть, піарщики у штабі господарника не могли знайти жодної позитивної фотографії з Кривого Рога та хоча б одну фотографію з Революції Гідності. Зрозуміло, що у ролі цих «майданутих» кривдників виступали екс-комбати Семен Семенченко та Микола Колесник і свободівець Олег Бойченко. Зауважимо, що це калька з білбордів, які використовував Борис Філатов у другому турі мерських виборів Дніпра минулого року. У день виборів у Кривому Розі запускали чутки, що у місті знаходяться полки «Донбас», «Дніпро-1», «Кривбас», які у разі незадовільного результати виборів готові увійти у місто, та лише Вілкул їх зупинить.

До речі, телеканал «Інтер» у своїх репортажах також застосовував пропаганду для нейтралізації Семенченка з Колесником, вставляючи у телесюжети фіктивні зйомки. P.S. чим подібна діяльність ЗМІ закінчилася на Донбасі два роки тому, зайвий раз нагадувати не потрібно. Технологія залякування працює дуже ефективно.

Дивним чином під час цих виборів активізувалася ще Українська галицька партія, яка на минулорічних місцевих виборах у Львові отримала непоганий результат. Навіщо нагадувати про себе у Кривому Розі під час виборів, у яких не береш участі – цікаве запитання. Можливо, вона допомагла Юрію Вілкулу, нагадавши, що “Об’єднання Самопоміч” все ж таки також бере свої початки на Галичині та “чужорідне” місцевим мешканцям. А, можливо, партійці просто вважають, що після виборів нікого не цікавитимуть будь-які партії, особливо маловідомі.

6) Юрій Вілкул мав 6 технічних кандидатів, які йому забезпечували додаткові місця у виборчих комісіях. А 20% місць у дільничних виборчих комісіях у зв’язку з нестачею членів комісій були доформовані за поданням голів ДВК (зрозуміло, що прихильних до «Опозиційного блоку»).

7) Більшість популярних засобів масової інформації постійно завуальовано агітували за Юрія Вілкула (телеканали, радіостанції, інтернет-сайти), також була задіяна мережа ботів в інтернеті. Власники цих медіа – Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін, Сергій Курченко тощо. Всі, кому перейшли дорогу представники групи «Приват» на чолі з Ігорем Коломойським. Невдовзі після виборів було дивно чути лайливий коментар на адресу переможених кандидатів на посаду міського голови Кривого Рога на «Авторадіо», наприкінці якого ведуча ненароком сказала, що це слова «українського політика Віктора Медведчука».

До речі, Віктор Медведчук – кум Президента РФ Володимира Путіна, а «Авторадіо» належить біглому олігарху з «Сім’ї» Януковича Сергію Курченкові. Це зайвий раз доводить, що патріотичні господарники з «Опозиційного блоку» не перервали зв’язків зі своїми патронами з Партії регіонів, що нині переховуються на території Російської Федерації.

8) Використання брудного піару на адресу опонентів. Приклади:


h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt3Ifzc-fqgLY3z1M8Ee3BciU6LJ-PPQ7jI_rRYTpYm8J7EI1Vf0l5iXT8gyK98MLBE

h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt0yQn5MGWpc9aiZnyaZHgU-6d7g_4G8Ax-51XJGG_lFjNllCKkeDbp4dl4Df-DS380


Юрій Вілкул одразу після виборів звернувся до мешканців міста зі словами «Дякую за підтримку, це перемога всіх криворожан. Наша спільна перемога». І він був правий, адже демократи не спромоглися запропонувати вагомої альтернативи.


h6MFzfySrGgK2GONTB2OwpgEWDG96kABiATSpyTdpt1ZVzb07zGgVx4m73w83jRF47Py1GOoDmj9WFlflEsXO5bDqFrcNn-f9r9RcSnoc8w


Порушуючи конституційний процес, домогтися перевиборів, а потім безпорадно здатися – це ознака саме політиканів, нехай не ображаються шановні народні депутати та їхні місцеві колеги. Їм залишається лише почати на цьому заробляти. Але своїми діями вони зробили мера-фальсифікатора легітимним мером та “познущалися” над мешканцями міста, про що переможець виборів також заявляв.

Метафора, написана на громадському транспорті «Кривий Ріг – місто, довжиною в життя» у даному випадку звучить як підкреслення дійсності для місцевих мешканців, що протягом цілого їхнього життя там абсолютно нічого не зміниться. Продовжиться розвал, зростатиме зубожіння, соціальна нерівність підсилюватиметься, мафія втручатиметься у процеси управління містом, люди залишаться безвідповідальними.

Але все це буде знаходитися під контролем сильного господарника, який забезпечує стабільність (та апріорі – стагнацію) і не допускає ніяких соціальних заворушень. Місто зробило свій вибір. Точніше вибір зробили здебільшого пенсіонери, які можуть і не дожити до кінця терміну повноважень їхнього старого нового мера. А молодь в основному проігнорувала вибори. Цей урок має бути корисним для всієї України та для її керівників. Особливо тих, хто не хоче невдовзі піти манівцями історії.


15056459_1509811692367606_1573551188727457999_n

Дмитро Чернишов, політичний оглядач freednipro.tv.

Tweet about this on Twitter0Share on VKShare on Facebook0

Comments

Теги: ,




Back to Top ↑