Відкритий Університет Майдану – 2016 : як вирішити проблему транспортного колапсу у Дніпрі?

7CVth_8lhkw

Вчора, 11 лютого у будівлі Центральної міської бібліотеки відбувалася дискусії щодо проблем розвитку транспортної інфраструктури міста. 
Зокрема, обговорювалися питання функціонування автобусів, електротранспорту та метро, а також шляхи «розгрузки» центральної частини міста від автотранспорту.

Організатором виступив міський осередок Платформи громадянської просвіти ГО «Відкритий Університет Майдану».


Довідка:


«Відкритий Університет Майдану» – приватна ініціатива кількох експертів, спрямована на побудову громадянського суспільства в Україні.

Свій початок бере у 2013 р. на Майдані Незалежності. Тоді засновники ВУМ вирішили проводити безкоштовні лекції для протестуючих  з метою їхньої просвіти. Лекторами ВУМ виступали різні громадські та політичні діячі, економісти, фінансисти психологи, історики тощо.

Основна мета Платформи громадянської освіти – сприяння розвитку України еволюційним шляхом, обмін досвідом та думками, активізація місцевих громад та розвиток місцевого самоврядування.

На даний момент засновники ВУМ проводять Школу свідомого громадянина у різних куточках країни та створюють там місцеві осередки організації.

Важливим продуктом для громадянської освіти є безкоштовні електронні курси з різної тематики (online.vum.org.ua), де кожен бажаючий може прослухати курс лекцій з цікавої для нього теми.


Міський осередок ГО «Відкритий Університет Майдану» функціонує з початку 2015 р. За цей час було проведено 7 лекцій на важливі для городян теми.

Платформа громадянської просвіти відкрита для кожного, хто зацікавлений у покращенні життя як міста, так і країни загалом. Адже розуміння проблем якомога більшою часиною суспільства сприятиме їх скорішому вирішенню.

Темою першої лекції-дискусії у цьому році було «Громадське вирішення транспортного колапсу у Дніпрі. Ідеї для міста».

У якості експерта з питань транспорту запросили Івана Васючкова, члена ГО «Громадський контроль».  Дискусію пожвавила присутність представників двох компаній-перевізників, які контролюють частину міських автобусних маршрутів. Транспортники поділилися своїм розумінням проблем громадського транспорту.

На переконання Івана Васючкова, для здійснення реформ у сфері транспорту необхідна «залізна» воля місцевої влади. Одними лише силами громадських активістів неможливо досягти значного прогресу у цій галузі. Тому завданням громадських організацій є розробка проектів оптимальних рішень у питаннях транспорту та пошук спільної мови з виконавчими органами місцевого самоврядування для їх втілення.


Як вважає громадський експерт, необхідно розділити територію міста на певні зони (наприклад, по житлових масивах), щоб від слідкувати пасажиропотік. При аналізі це дасть змогу зрозуміти, які з міських маршрутів міні-бусів є актуальними, а які варто відмінити.

Васючков зазначає, що наразі у місті є 7 основних автобусних перевізників зі своїм рухомим складом та близько 17 дрібних підприємств.

Ціна на проїзд у маршрутках в розмірі 5 грн., за словами експерта, замала та ледве себе окупає. У країнах Європи проїзд коштує значно дорожче. Єдина країна з розвинутою інфраструктурою громадського транспорту та дешевим проїздом – Республіка Білорусь.

“Це пов’язано з тим, що там регулюванням цієї сфери займається держава та надає значні субвенції з бюджету на її підтримку. При цьому там відсутні приватні компанії-перевізники.”


Активіст відмітив, що минулого року біля 600 тис. грн. з міського бюджету було перераховано у якості дотацій двом автобусним перевізникам. А ще 250 млн. грн. пішло на утримання електротранспорту міста. Втім, автобуси перевозять людей у рази більше.

“Слід зазначити, що постає питання, хто компенсуватиме проїзд в автобусах пільговим категоріям населення у 2016 р., адже державний бюджет це більше не передбачає. Тому, вірогідно, відшкодування вестиметься за рахунок міста.

При розрахунку ціни на проїзд необхідно враховувати ціну на бензин та технічні затрати. У той час слід пам’ятати, що більшу частину дня автобуси їздять напівпорожніми.”

На думку експерта, частково вирішити проблему ціни на проїзд та пробок у місті можливо, якщо розділити довгі маршрути на частини. Так, користувач громадським транспортом сплачуватиме не за весь маршрут, скажімо від ж/м Лівобережний-3 до ж/м Тополь-3, а лише за частину цього маршруту.  До того ж треба прибрати кільцеві маршрути з пл. Старомостової (колишня пл. Островського) та замінити їх пересадочною станцією біля залізничного вокзалу.

Активіст переконаний, що у разі оптимізації роботи транспортної мережі, кількість автобусів та мікроавтобусів можна зменшити у півтора рази. До того ж, маршрутки бажано поступово заміняти великими автобусами. У країнах Західної та Центральної Європи мікроавтобуси зазвичай не виконують роль громадського транспорту, до чого слід прагнути і Україні.


Іншою важливою проблемою є електротранспорт:

“На даний момент він не рентабельний. Важко передбачити, як бодай у 2 рази можна зменшити розходи на утримання міського електротранспорту (до 125 млн грн.). Трамвай, що не перевозить 5 тис. людей на годину, є збитковим. До того ж, значна кількість коштів надається з міського бюджету на перевезення пенсіонерів та інших пасажирів пільгових категорій”.

Громадський експерт також торкнувся питання добудови лінії метро та його функціонування:

“Наразі метрополітен має 6 станцій та перевозить 20 тис. пасажирів на добу. У самому комунальному підприємстві «Дніпропетровський метрополітен» працює 750 осіб.
З міського бюджету на функціонування цього КП щорічно іде порядку 60 млн. грн., а сам метрополітен поки що заробляє близько 10 млн. грн.

Щоб бути рентабельним зі збереженням ціни на проїзд у 2 грн. метро має перевозити 40 тис. осіб на годину.

Як заявляв влітку голова департаменту комунальної власності та капітального будівництва міської ради Михайло Лисенко, за умов збереження пасажиропотоку метро буде рентабельним, якщо ціну на проїзд підняти з 2 до 7,5-8 грн. Залишається питання, чи погодяться користувачі послуги сплачувати такі суми.

Крім того, значні суми виділяються з державного бюджету ПАТ «Дніпрометробуд»  на підтримку будови метро та відкачку води з недобудованих станцій. Якщо припинити роботи по утриманню підземного довгобуду, то існує вірогідність зсувів та провалів ґрунтів. Кілька років тому ми мали змогу спостерігати подібне неподалік від центрального залізничного вокзалу.”

Експерт ставить під сумнів заяву заступника міського голови Дмитра Погрєбова про те, що недобудовану гілку метро зариють або затоплять :

“Це не в компетенції виконавчого комітету міськради. Питання вирішуватимуть центральні органи у Києві. Існують домовленості між Європейським Інвестиційним банком(ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та державою Україна. Минулого року ЄБРР та ЄІБ погодилися надати кредит на 304 млн. євро на добудови метро у Дніпрі, що має завершитися у 2018 р. Втім, заява соратника Бориса Філатова може  поставити хрест на цій ідеї”.

Однак Іван Васючков вважає, що у разі добудови гілки метро до історичного музею ім. Дмитра Яворницького та Національного гірничого університету, витрати на утримання всієї мережі цього виду транспорту зростуть втричі, і він все одно залишиться збитковим. Втім, краще вже добудувати цю довгостраждальну лінію, щоб марно не витрачати кошти на утримання тунелів.

“У мегаполісах Європи та Росії метро є поширеним видом транспорту через швидкість, чого не можна сказати про Дніпро. У нашому місті громадяни більше полюбляють користуватися наземним транспортом. Та наявність лише 6 станцій від ж/м Покровський (колишній ж/м Комунар) до залізничного вокзалу значно обмежує сферу застосування підземки. А розбудувати такі зручні лінії метро, як у Харкові чи Києві, немає нагоди”.


Ще одна важлива проблема – відсутність зупинок громадського транспорту на центральних вулицях міста:

“Справа в тому, що тролейбуси та маршрутки зупиняються посеред вулиці та заважають руху іншого автотранспорту.  Це пов’язано з тим, що вздовж вулиць зазвичай не санкціоновано припарковано багато легкових автомобілів, а в деяких місцях зупинки взагалі відсутні. Побудова великого паркінгу та встановлення зупинок для транспорту є нагальною потребою мешканців міста. Знову ж таки, щоб вирішити це питання, необхідна воля місцевої влади. Та поки що не помітно, що реформа в сфері громадського транспорту є одним з пріоритетів діючих чиновників.”

На переконання Івана Васючкова, у місті на всіх маршрутах різних видів громадського транспорту потрібно ввести електронні білети, як це прийнято у цивілізованому світі. Плюс необхідні камери спостереження, що дадуть змогу точно вирахувати пасажиропотік та кількість пільговиків, які безоплатно пересуваються містом.


Як можна побачити, тема дискусії була доволі актуальною та  залишила багато питань відкритими. Як свідчить практика, громадськість може долучатися до вирішення нагальних проблем територіальної громади, але їх розв’язання залежить виключно від рішень місцевої влади.

ГО «Відкритий Університет Майдану» інформуватиме громадськість про свої наступні заходи та збирається налагодити тісну співпрацю з молодіжними організаціями міста, адже свідомість «громадянина» необхідно прищеплювати з раннього віку. Це зробить населення країни більш відповідальним.

Tweet about this on Twitter0Share on VKShare on Facebook0

Comments

Теги: , , ,




Back to Top ↑