Міський метрополітен: добудувати, чи засипати остаточно? Історія будівництва, перспективи розвитку та думка органів влади та громади

 

1404670801-1647-metro-dnepropetrovskДніпропетровський метрополітен.
Один з найкоротших у світі після метрополітенів у Генуї, Катанії, Хайфі, Перуджі, Зерфаусі, Новому Афоні.

Історія будівництва метро у нашому місті бере свій початок ще з часів СРСР.  Існує багато версій стосовно причини будівництва метрополітену.

Однією з основних версій появи в Дніпропетровську підземки став стратегічний чинник,  адже тоді йшла «холодна війна».
І військовими стратегами США та НАТО у відповідь на можливе радянське вторгнення, розроблялися карти найважливіших військових об’єктів СРСР, по яких планувалося завдати атомних ударів.

У перелік потенційних міст-цілей потрапив і Дніпропетровськ, який в ті роки був закритим містом і був союзним центром ракетобудування. Саме тому,  в нашому місті  було вирішено будувати метрополітен, який мав стати не тільки зручним видом транспорту, але й об’єктом цивільного захисту населення.

Інша версія звучить не менш оригінальним способом – у сусідньому Кривому Розі в радянський період велися проектні роботи по швидкісному трамваю, фактично, метрополітену з трамвайним рухливим складом.

А в Дніпропетровську тільки-но почали втілювати в життя  проектний етап. В результаті все могло би  піти наступним чином: спочатку в місті районного підпорядкування відкривається система швидкісного транспорту, а в обласному центрі така система з’являється декількома роками пізніше.

Тому було вирішено побудувати в Дніпропетровську не швидкісний трамвай, а метро, таким чином “залишивши Кривий ріг з носом”.

Початок життю метрополітену дало розпорядженння Ради Міністрів СРСР від 15 березня 1982 року “Про включення Дніпропетровського метрополітену до списку будівництва найважливіших об’єктів народного господарства”.

naklon_vokzal

Але, навіть не дивлячись на те, що в місто почали прибувати метробудівники з усього колишнього Радянського Союзу, метрополітен почав будуватися не одразу – у зв’язку з труднощами, що проявилися в економіці СРСР у 80-х роках минулого століття, об’єми фінансування і, відповідно, будівництва  були дуже сильно зменшені.

У 1988 році місто відвідав тодішній генеральний секретар ЦК КПРС  Михайло Горбачов, який, пообіцявши розібратися з питанням про будівництво метро, так і залишив городян з порожніми обіцянками.

Через три роки розпався Радянський Союз і на карті світу з’явилися нові незажелні держави, в тому числі і Україна. Однак до того часу, враховуючи кризу в галузях економіки та через розрив старих промислових зв’язків, які існували за єдиної держави, будівництво метрополітену практично повністю зупинилося.  І лише в грудні 1995 року метрополітен було відкрито.

На сьогоднішній день міський метрополітен складається лише з однієї лінії, побудованої того ж 1995 року, — Центрально-Заводської, на якій збудовано шість станцій: “Вокзальна”, “Метробудівників”, “Металургів”, “Заводська”, “Комунарівська”, “Проспект Свободи”.

 

Map_of_Dnipropetrovsk_Metro_ukr


Наразі довжина лінії метрополітену — 7,1 км, ширина колії —1.524 мм, довжина посадкових платформ — 102 м.

24768_big

Впродовж всього існування незалежної України постійно велися дискусії про відкриття станцій «Центральна» та «Театральна»,  але терміни щоразу відкладались на тривалий період. Планувалося, що ці станції будуть збудовані до 2012 року – Чемпіонату Європи з футболу Євро – 2012, але ці плани так і не були втілені в життя.
Також актуальними були і залишаються плани відкриття ділянки від станції «Вокзальна» до станції «Музейна», а у перспективі – будівництво другої лінії, що має з’єднати правий берег Дніпра з лівим.

Попри це, нова міста вважає, що метро мешканцям не потрібно, а його будівництво не дасть місту розвиватися. Тільки на 2016 рік на будівництво метрополітену з міського бюджету необхідно виділити 700 млн. гривень.

pogrebov_dmitriy_04Про це повідомив сьогодні в.о. першого заступника міського голови Дмитро Погребов, передає видання “День.”

За його словами, необхідності у будівництві метрополітену на сьогодні вже, фактично, немає.
Адже, “це була примха-каприз колишніх бонз, які всупереч усьому вирішили побудувати в Дніпропетровську метро. Наступні популісти виконали першу частину, а тепер ми усі заручники ситуації. І місто довічно платитиме за це метро страшні гроші – така моя думка, як фінансиста і господарника” -підкреслив Погребов.

Він мотивує свої слова тим, що  на добудову єдиної лінії метрополітену в Дніпропетровську необхідно закласти до міського бюджету на найближчі роки вельми значні суми. При цьому доведеться урізати фінансування інших важливих статей витрат – таких, як ремонт доріг чи оплата дитячого харчування в садках і школах.

У міській державній адміністрації, посилаючись на думки експертів – метробудівників, запропонували принаймні дві ідеї остаточної консервації проекту:

1.) метро можна остаточно затопити (умовна вартість – 10 млн. грн);
2.) метро пропонується засипати з пошаровим утрамбуванням ґрунту (умовна вартість – близько 100 млн. грн.)

Між тим, думки городян з цього приводу теж поділилися :

1.) одні розділяють позицію чиновника, пояснуюючи замороження будівництва занадто високими витратами та урізанням фінансування інших проектів соціального значення;
2.) інші ж навпаки, вбачають у продовженні будівництва метрополітену підвищення статусу міста та появою повноцінного швидкого виду транспорту із дешевою вартістю проїзду.

Особливо цю ідею поділяє  молодь, яка вимушена маршрутками із вартістю 5 грн за проїзд (інколи – ще й з пересадками) добиратися до вищіх навчальних закладів із околиць міста.

Яка доля чекає на міський метрополітен, і чи є в нього перспективи на подальше існування та розвиток – покаже час. А поки чиновники проводять консультації, останнє слово – за громадою міста.

Tweet about this on Twitter0Share on VKShare on Facebook0

Comments

Теги: , ,




Back to Top ↑